Слава Богу Небесному - наше суспільство зараз знаходиться в духовних пошуках. Значна кількість людей різного віку енергійно шукають, визначають для себе дорогу до Бога, до вічного спасіння у Царстві Його Небесному. То ж повчальним для них може стати добрий досвід історії, досвід взаємин людей із великим мешканцем небесним Архістратигом Божим Михаїлом, який став небесним покровителем одвічному Київському жертвеннику Божому - Золотоверхому Михайлівському монастирю. Хто ж він, чиє ймення походить з єврейської мови та означає ”Хто, як Бог!”?
Господь призначив його бути Архістратигом, тобто найвищим керівником усіх чинів ангельських. З передання відомо, що до створення видимого світу з усіх ангелів найвизначнішим був Люцифер (Світлоносець). Коли ж він загордився собою, був скинутий Архістратигом Михаїлом з неба разом з іншими відпалими від Бога ангелами. Біблія свідчить про числені приклади, коли ангели постають благодійниками роду людського, помічниками, наставниками, керівниками. За церковним переданням, Архістратиг Божий Михаїл брав участь у великій кількості Старозавітніх подій. Наприклад, під час виходу вибраного народу Божого з Єгипту він став його провідником у вигляді стовпа з світлої хмарини посеред дня та вогняного стовпа серед ночі. Ним була з’явлена сила Господня, яка знищила єгиптян, що переслідували втікачів з полону. Архістратиг Михаїл заборонив дияволу з’явити тіло святого пророка Мойсея для обожнення. Він з’явився Ісусу Навину, відкриваючи волю Господню про взяття Єрихону (Нав. 5, 13 - 16). Побачити з’явлення Архістратига Михаїла мали честь родичі Самсона, коли їм було сповіщено про народження незвичайного немовляти. Могутність великого Архістратига була з’явлена у знищенні 185 тисяч воїнів Асірійського царя Сенохирима (4 Цар. 19, 35); у поразці нечестивого вождя Антіохового Іліодора та у збереженні від вогню трьох святих юнаків: Ананії, Азарії та Місаїла, коли їх кинули у піч на спалення за відмову вклонитися ідолу.
З розповсюдженням християнської віри поширилось у світі також і вшанування Архістратига Божого Михаїла. Свідченням цього є врятування ним храму на його честь в Хонах (древніх Колосах) у Малій Азії та у викритті сріблолюбних ченців, які жадали оволодіти золотом, віднайденим одним юнаком на Афоні та багато іншого.
Давайте поміркуємо, чи не є ці обнадійливі розповіді Господніми дороговказами для нашого загубленого сьогодення. Часто події земного буденного життя видаються нам тяжкими, а то й страхітливими. Особливо ті, що стосуються молодого покоління - поширення пияцтва, наркоманії, різного роду проявів хуліганства. Чи не стають ці факти спонуканням для нас шукати належного виходу з цього сучасного пагубного полону наче в часи єгипетського? Нас вражають цифри лише частково виявлених злочинів, про які щоденно повідомляють засоби масової інформації; алкогольна та наркотична залежність стає причиною багатьох нещасть та трагедій; як наслідок того зростає кількість самогубств. Ці негативні тенденції спостерігаються не тільки в Києві, Україні але й у цілому світі. Чому ж люди успадковують таке нещастя? Чому узалежнюються від цих пагубних смертельних пороків? Чому цей «новітній полон» на відміну від єгипетського не спонукає тих нещасних шукати і знайти рішення, як вийти з майже безнадійної ситуації та прямувати до обіцяної землі спасіння?
Наш святий Київ, наша Богом бережена і Боголюбива Україна має щастя своїм небесним покровителем мати саме Архістратига Божого Михаїла. Але чи багато людей, особливо молодих знають про це? Більш ніж тисяча років тому за щиру християнську побожність Київським князям і правителям Господь дав у небесні заступники та покровителі не будь-кого іншого з великого числа святих, а Архістратига, опікуна роду людського, світу християнського, мешканця неба, що з найдавніших часів є також покровителем міста Господнього Єрусалима.
Цілковито вся наша земна історія, що промайнула над всесвітом, - це історія його покровительства, охорони і заступництва за український край і наш одвічний Київ. Наш народ пройшов через неймовірні випробування та кров, муки та сльози і дійшов до часів суверенного буття лише тому, що перед нами по всі часи, вночі вогненно-полум’яним стовпом, а посеред дня світлою хмариною провадив нас, проводячи повз смертельні небезпеки, Архістратиг - «Хто як Бог» - Михаїл.
А величава Київська святиня - Золотоверхий Михайлівський монастир, Його пресвятий Жертовник на Дніпровій кручі, в недавні богоборні часи зруйнований, збезчещений, - постав, воскрес, вознісся самоствердно на вцілілих фундаментах, хіба не його Архістратижою силою? Ганебні богоборні помисли і окровавлені руки войовничих атеїстів не змогли знищити сили тієї небесної опіки та допомоги, якою огортав у всі часи Архістратиг усіх нас, українців, в впродовж віків лихоліть, у революціях та війнах, в часи голодоморів та тюрем, через які пройшла незліченна кількість людей землі нашої.
І хоч називають несвідомі молоді люди у своїй гріховній простоті Бетменом ту скульптуру, що постала нещодавно над відродженою Лядською брамою на Майдані Незалежності, напевне, усвідомлює небесний воїн, що то голоси зі стану полону, новітнього полону, з якого ще не вийшло багато столичної молоді, тому і чинять і міркують, як полонені, як в’язні дня нашого. Не всі представники народу Божого, яких виводив Мойсей з єгипетського полону, усвідомлювали, що роблять, часто нарікали, докоряли пророкові, противилися дійсності, але все одно Архістратиг їх вів, провадив. Поведе і наших безвольних та несвідомих, бо вони також його - Архістратижі!
Тож, залишаймося певними, що зруйнує небесна архангельська сила ті перепони та сутінки, які перешкоджають нам знати, до кінця усвідомлювати святу волю Божу. Тоді усі ми - кияни, українці - станемо впевненими, прямуватимемо вірно і натхненно, знаючи, що попереду Архістратиг, а там, за обрієм - обіцяний Господом край, край правди, добра і спасіння. У його Михайлівському провадженні примножаться наші сили, наша віра, обов’язково ослабнуть сили зла і не стане примарних привидів, які відводять розум наш, почуття і волю людську від найголовнішої мети, для якої і дав нам Господь щастя жити…
Слава Богу, кожної днини на Жертвеннику Михайла Архістратига у Києві приноситься Жертва жертв - Свята Євхаристія, збираючи люд наш довкола для служби Господу та закликаючи сили ангельські на чолі з Архістратигом небесним Михаїлом; і в цьому впевненість наша і довічне уповання, бо він - «Хто як Бог», а ми - діти його спасаючого архангельського натхнення. Амінь.
прот. Іван (Швець)
