... Вже стало братською традицією на свято Воздвиження чесного Хреста Господнього здійснювати кількаденне паломництво до твердині духовності західної України - Манявського скита. Цього року Господь сподобив семеро наших братчиків приєднатися до братії Хресто-Воздвиженського Манявського чоловічого монастиря та паломників з усієї України у святкуванні храмового свята прикарпатської святині.
Незважаючи на сиру погоду, скит на декілька днів став для нас привітним і затишним місцем перебування завдяки теплому прийому насельників монастиря. Спільна трапеза, проживання в вільних келіях з іншими паломниками, прибирання храму до свята та майже постійні спільні служби дали нам відчути себе частинкою цього святого місця.
Лишаючи скит, ми і сумували і раділи. Сумували, бо поверталися в галасливий Київ, з його постійною метушнею і дріб’язкими проблемами. Але все-таки раділи, бо хоч трішечки побували в цьому дивному місці, що заховане від очей світу цього між порослими лісом Карпатськими горами вже не першу сотню літ і, дай Боже, простоїть до всіма нами очікуваного дня.
Скит Манявський, вигляд з дзвіниці
